Вуглеводи

Білки

Профілактика захворювань, пов’язаних із неповноцінністю кормів.

Санітарно-гігієнічне значення нормованої та повноцінної годівлі тварин

План

Санітарно-гігієнічні вимоги до кормів і годівлі тварин

Лекція 4.

1. Санітарно-гігієнічне значення нормованої і повноцінної годівлі тварин.

2. Профілактика хвороб, пов’язаних із неповноцінністю кормів.

3. Підготовка до годування. Санітарно-гігієнічні вимоги до кормоцехів, кормокухонь, обладнання та інвентарю.

4. Визначення якості кормів.


Через неповноцінну годівлю та низьку якість кормів – захворювання травного каналу серед усіх хвороб становить до 60 %.

В організмі тварин постійно відбувається обмін речовин, при якому поживні речовини корму перетворюються у речовини клітин організму (асиміляція), і в той же час відбувається розпад речовин живих клітин (дисиміляція). Тому потрібно постійно поповнювати організм поживними речовинами.

Шкідливі як недогодівля тварин, так і їх перегодівля.

При недогодівлівиникає дистрофія, затримується ріст і розвиток молодняка, знижується їх відтворна здатність і стійкість проти інфекційних та інших хвороб.

Надмірна годівля –також може викликати зниження продуктивності, її зміну, погіршити стан здоров'я.

При нормованій годівлі слід враховувати не лише загальну поживність раціону, а й повноцінність за наявністю у ньому всіх поживних речовин – білків, жирів, вуглеводів, мінеральних сполук, вітамінів.

Необхідно дотримуватись при годівлі чіткого розпорядку дня, не порушуючи при цьому часу й кратності годівлі, черговості згодовування кормів, чергування між годівлею та водонапуванням.

При введенні у раціони нових видів кормів потрібна поступова, а не різка їх зміна. Продуктивність самої корови багато в чому залежить від кількості і якості кормів. Недарма говорять, що у корови молоко "на язику". Тому потрібно знати, які корми ліпші у той чи інший період. У літній період використовують зелені корми: озимі посіви жита й пшениці, зелена маса сіяних злаків, бобові, трави пасовищ, кукурудза, суданка тощо. Як добавки з мінеральних речовин використовують кухонну сіль, крейду, кісткове борошно, кормові фосфати. У стійловий період добовий набір кормів молочної корови повинен бути таким: грубих кормів – до 20%, соковитих – до 50%, концентратів – до 30%, залежно від удоїв. Такий набір кормів забезпечує тварин найважливішими елементами харчування.



Залежить від задоволення повної потреби тварин у білках, вуглеводах, жирах, мінеральних речовинах і вітамінах.

Білки складають важливу частину клітин і тканин організму тварин. Практично всі ферменти, гормони, імунні тіла складаються з білків. Обмін речовин, продуктивність, імунітет, реактивність організму забезпечуються білковими речовинами.

Єдиним джерелом білків для організму є їжа. Цінність протеїну залежить від його амінокислотного складу: замінних (які синтезуються організмом) та незамінних (надходять з їжею).

У разі недостатнього надходження в організм протеїну або незадовільної якості його порушується загальний обмін речовин, що призводить до виснаження тварин, сповільнюється більшість процесів пов'язаних з фізіологічною регенерацією, сперматогенезом, фагоцитоз, утворення антитіл. Нестача протеїну в раціонах вагітних тварин спричиняє недорозвиток (гіпотрофію) приплоду і зниження його життєздатності. Також це призводить до втрати внутрішнього клітинного білка, що призводить до порушення антитілоутворення.

При надлишку протеїну в раціоні та при дефіциті вуглеводів (зелені корми, коренебульбоплоди) це може призвести до тяжкого захворювання високопродуктивних молочних корів – ацетонемії.

Профілактика порушень білкового обміну полягає у правильному балансуванні раціонів.

Протеїн(білок корму) – це складний хімічний компонент, що складається із послідовно з'єднаних між собою пептидним зв'язком амінокислот. Це простий білок.

Протеїди – це складні білки: глюкопротеїди, ліпопротеїди, хромопротеїди, нуклеопротеїди.

Амінокислоти:

- моноаміномонокарбонові;

- моноамінодикарбонові;

- диаміномонокарбонові;

- сірковмісні;

- оксиамінокислоти;

- ароматичні;

- гетероциклічні.

При складанні раціону для молочних корів слід стежити за цукрово-протеїновим співвідношенням. Воно має становити 0,8–1,5:1, тобто на 1г перетравного протеїну повинно припадати 0,8–1,5г цукру.

У якісному відношенні вуглеводи є найважливішою частиною продуктів живлення тварин. Близько 2/3 енергії, яку потребує організм становить енергія, що утворюється в результаті розчеплення вуглеводів.

Всі вуглеводи поділяють на: сиру клітковину (целюлозу) і безазотисті екстрактивні речовини (цукри, крохмал, інсулін, органічні кислоти, глікозиди).

Найбільше значення мають цукри і крохмаль. Цукри: глюкоза, фруктоза, мальтоза, сахароза. Крохмал міститься в зернах, плодах, бульбах (клубень).

Вуглеводи – складаються із вуглецю та води.

КЛАСИФІКАЦІЯ:
Моносахариди Дисахариди Полісахариди
альдегідоспирти і кетоспирти сахароза глікоген
мальтоза целюлоза (клітковина)
Альдегідоспирти: лактоза
тріози
тетрози
пептози
гектози

6861571158547606.html
6861595984874743.html
    PR.RU™