Оптимізація спеціалізації виробництва

Вибір матеріалів, частин і вузлів для власного виробництва чи зовнішнього постачання як об'єкт логістичних рішень є ключовим елементом в системі логістичного планування та управління товарорухом у сфері виробництва та обігу. Чим більше комплексний і скомплікований продукт (виріб), тим більше стоїть перед виробником таких запитань:

- чи можуть бути виготовлені на власних потужностях всі частини (комплектуючі), вузли і чи потрібно це;

- якщо ні, то чи є оптимальною існуюча глибина виробництва;

- які організаційні і складські проблеми виникають при багатономенклатурному складуванні матеріалів і частин;

- які господарські наслідки витікають при досить значній складовій власного виробництва, тобто при складній системі розподілу праці;

- чи може підприємство в залежності від рівня розподілу праці достатньо швидко реагувати на бажання клієнтів і ін.

Відповідь на ці та інші питання необхідна для прийняття рішень, що стосується:

- досягнення в майбутньому раціонального рівня розподілу праці, тобто глибини виробництва;

- формування складського господарства і системи постачання;

- інвестиційної діяльності при розширенні виробництва чи впровадженні нового напрямку діяльності (перепрофілізації);

- розширення або зміни сфери використання удосконаленого або нового продукту (виробу).

Виходячи із викладеного, перший етап оптимізації переслідує наступні цілі:

- принциповий поділ матеріалів, частин та вузлів на три гру­пи: власного виробництва, стороннього виробництва, пос­та­чання за вимогою (синхронно, "точно, своєчасно" та ін.);

- балансування використання виробничих потужностей.

Зауважимо, що в цьому оптимізаційному розрахунку не ставиться задача встановлення потреби в матеріалах, частинах і вузлах, тим більше її прогнозування. Для цього існують досить відомі інструменти прогнозних оцінок (статистичні, факторного аналізу тощо).

Методика оптимізаційного розрахунку включає в себе наступні кроки, зображені у вигляді блок-схеми (див. рис. 6.1).

Блок формування спектра (асортименту) матеріалів, частин і вузлів включає їх перелік, місячний обсяг за кількістю та вартістю і групові оцінки сталості їх споживання. Вартісні оцінки лежать в основі так званого ABC-аналізу, а групові оцінки сталості - в основі XYZ-аналізу.



Суть другого блоку (ABC-аналізу) полягає в наступному: необхідний асортимент матеріалів, частин і вузлів стосовно вибраного періоду часу таблично розміщується в порядку зменшення вартісних оцінок, що дає можливість в наступній графі розрахувати просумовані вартісні оцінки та їх процентний вміст. Одночасно розраховуються структурні оцінки кількісної позиції та накопичений процентний вміст.

Формування спектра АВС - аналіз
матеріалів, частин, вузлів
XYZ - аналіз
Інтеграція ABC та XYZ- аналізу
Загальний аналіз використання потужності
Проектування логістичних рішень
Власне виробництво
Стороннє виробництво
JIT - постачання, синхронне тощо

Рис.6.1. Блок-схема оптимізації вибору матеріалів, частин і вузлів

Це дає можливість співставити просумовані величини структури стосовно вартісних та кількісних оцінок і принципово розділити асортимент на три групи: А, В та С. Група А через велику вартість досить сильно впливає на витрати капіталу в постачанні, складуванні, тобто і на сумарні витрати капіталу. Група С через відносно низьку вартість слабо впливає на величину авансового капіталу. Група В займає проміжне становище. Наприклад, графічна інтерпретація названих груп виглядає наступним чином:

Рис.6.2. Графічна інтерпретація ABC-аналізу

Цей рисунок показує, що групу А формують 10% перших за вартістю позицій асортименту частин ( N), визначаючи 50% просумованої вартості ( C); групу С - відповідно 55% найменших за вартістю позицій асортименту частин, визначаючи лише 8% просумованої вартості. Група В складає відповідно 35% за кількістю позицій та 42% за вартістю.

Зрозуміло, що такий порядок поділу на групи є дещо суб'єктивним, і, як результат, існують різноманіт­ні оцінки розподілу. Наприклад, різні автори пропонують формувати групу А за оцінками:

- 8% асортименту становить 70% вартості;

- 20% асортименту становлять 80% вартості;

- 10% асортименту становлять 50% вартості; і т.д.

Тому пропонується модифікований підхід до формування груп, що грунтується на інтеграції методів ABC- та XYZ-аналізу.

Поряд з аналізом запасів матеріалів, частин та вузлів або їх споживання (АВС-аналіз) важливою для планування технологічного процесу, для процесів складування, постачання і транспортування є безперервність чи перервність споживання, оцінки сталості вживання. Адже споживання одних позицій матеріалів, частин та вузлів є передбачуване і має детермі­нований характер, споживання інших - непередбачуване, випадкове і має стохастичний характер. Таке розуміння дає можливість представити структуру споживання за фактором стійкості (сталості, стабільності) споживання, формуючи основу XYZ-аналізу, наступного блоку представленої блок-схеми.

Спеціальна література дає наступні рекомендації [235]:

- група X - майже стабільне ( детерміноване ) споживання, несталість випадкова і складає менше 20% щомісячно, тижнева передбачуваність споживання частин, вузлів становить більше 95%;

- група Y - споживання частин, вузлів характеризується сильними нестабільностями, несталість споживання знаходиться між 20% і 50% щомісячно, тижнева передбачуваність споживан­ня частин не менше 70%;

- група Z - стохастичне споживання, нестійкість споживання складає більше 50% щомісячно, тижнева передбачуваність споживання частин менша 70%.

При використанні XYZ-аналізу у викладеному розумінні виникає проблема кількісної оцінки нестійкості (несталості), тобто проблема мірила оцінок. Рекомендується користуватися наступними оцінками:

- група Х - стабільне споживання, оцінка 9-10 балів;

- група Y - нестійке (нестале) споживання, оцінка 4-8 балів;

- група Z - стохастичне споживання, оцінка 1-3 бали.

Наступний крок зображеної блок-схеми полягає у комбінованому використанні ABC- та XYZ-аналізу. З цією метою розглянемо простий приклад для асортименту з 10 частин. Вихідні дані зображені в таблиці 6.1.

З врахуванням викладеної суті методів аналізу побудуємо наступну таблицю (див табл.6.2).

Графи 9 та 10 таблиці 6.2 представляють собою результати віднесення кожної частини до тої чи іншої групи за ABC- і XYZ-аналізом, однак графа 9 ще не містить рекомендованих груп через відсутність кількісних оцінок. Тому скористаємося наступними рекомендаціями: віднесення до груп А, В, С здійснюється за розрахунковим показником:

= (6.1)

Таблиця 6.1

Частини Місячний обсяг заготовок (грн.) Частка (за вар­тістю) в загаль­ному обсязі заготовок, % Частка від загаль­ної кількості, % Оцінка сталостей споживання, (бали)
Ч1 6.3 15.7
Ч2 9.1 7.5
Ч3 10.9 5.4
Ч4 6.9 10.8
Ч5 5.0 18.0
Ч6 4.0 10.5
Ч7 20.5 6.2
Ч8 27.1 7.
Ч9 3.2 6.6
Ч10 7.0 12.3
S X

Таблиця 6.2

№ n/n Час­тини Місяч­ний обсяг загото­вок Частка заготовок (за вартістю) Частка від загальної кількості Сталість cпожи­вання (бали) Рекомен­довані групи
(грн.) % S % % S% ABC XYZ
Ч8 27.1 27.1 7.0 7.0 X
Ч7 20.5 47.6 6.2 13.2 Y
Ч3 10.9 58.5 5.4 18.6 Y
Ч2 9.1 67.6 7.5 26.1 Y
Ч10 7.0 74.6 12.3 38.4 Y
Ч4 6.9 81.5 10.8 49.2 X
Ч1 6.3 87.8 15.7 64.9 Z
Ч5 5.0 92.8 18.0 82.0 Z
Ч6 4.0 96.8 10.5 93.4 Y
Ч9 3.2 6.6 Y
S x x x x x x

де індекси "в" і "н" означають відповідно верхні і нижні значення цих показників (гр.5 і гр.7 попередньої таблиці 6.2).

Інтервали цього показника відповідають:

- група А : V > 3.0:

- група В : 0.7 V 3.0:

- група С : V < 0.7.

Для нашого прикладу група А включає три перші позиції частин (частини 8,7,3), оскільки:

Відповідно група В включає три наступні позиції (частини 2,10,4), оскільки:

Відповідно група С включає 4 наступні позиції (частини 1,5,6 та 9), оскільки:

Результати розподілу частин між групами представлені в наступній таблиці.

Таблиця 6.3

№ n/n Час­тини Місяч­ний обсяг загото­вок Частка заготовок (за вартістю) Частка від загальної кількості Сталість cпожи­вання (бали) Рекомен­довані групи
(грн.) % S % % S% ABC XYZ
Ч8 27.1 27.1 7.0 7.0 А X
Ч7 20.5 47.6 6.2 13.2 А Y
Ч3 10.9 58.5 5.4 18.6 А Y
Ч2 9.1 67.6 7.5 26.1 В Y
Ч10 7.0 74.6 12.3 38.4 В Y
Ч4 6.9 81.5 10.8 49.2 В X
Ч1 6.3 87.8 15.7 64.9 С Z
Ч5 5.0 92.8 18.0 82.0 С Z
Ч6 4.0 96.8 10.5 93.4 С Y
Ч9 3.2 6.6 С Y
S x x x x x x

Отримані результати інтегрованого використання ABC- та XYZ-аналізу дозволяють зробити наступні висновки: - частини з стабільним і близьким до стабільного вживанням можуть виготовлятися "з боку", оскільки постачальник може їх виробити з меншими витратами, ніж кінцевий виробник (частини групи X i Y); - через відносно високу вартість частини групи А і В підходять для JІТ-постачання, оскільки діють на пониження величини авансованого капіталу в постачанні, транспорті, складуванні.

Враховуючи викладені висновки та з метою формування логістичних рішень скористаємося методами матричного представлення інтегрованого ABC-XYZ-аналізу. На цьому рисунку область JІТ-постачання включає наступні складові поля з параметрами AX, AY, AZ, BX, BY.

X Y Z
A частина 8 частина 3 частина 7
B частина 4 частина 2 частина 10
C частина 6 частина 9 частина 1 частина 5

Рис.6.3. Матричне представлення ABC-XYZ-аналізу з оптимальним розподілом частин

Слід зауважити, що поле AZ відноситься до JIT-постачання через відносно високу вартість, хоч і характеризує стохастичне споживання. Поля поза областю JIТ-постачання через відносно низьку вартість частин чи стохастичний характер їх споживання формують категорію частин для власного виробництва.

Однак варіанти таких логістичних рішень повинні бути підкріплені наявністю та рівнем використання виробничої потужності. Цей розрахунок може грунтуватися на укрупненому співставленні наявного фонду часу із необхідними потребами технологічного часу. З цією метою доцільним є проведення укрупненого аналізу використання виробничої потужності, в т.ч. в розрізі структурних підрозділів. Здійснення такого укрупненого аналізу перед ABC-XYZ-аналізом дозволяє виявити дефіцит потужності чи її надлишок стосовно окремих цехів, дільниць, і це може бути основою для розміщення замовлень у стороннього виробника-постачальника. Однак таке рішення приймається не з огляду на оптимальність функціонування логістичної системи, якою в даному випадку є підприємство, оскільки не береться до уваги вплив на складське господарство, транспорт тощо.

Інший шлях укрупненого аналізу використання потужності, після проведення ABC-XYZ-аналізу веде до прийняття економічно обгрунтованих логістичних рішень щодо розміщення замовлень, відповідної інвестиційної політики стосовно окремих виробничих підрозділів чи функціональних сфер, розвитку менеджменту в умовах змін в системі розподілу праці, оптимального використання виявлених внутрішньо­виробничих резервів тощо. За цих умов стає зрозумілим адекватність західноєвропейського представлення викорис­тання потужності і продуктивності (коефіцієнта корисної дії) підприємства.

Таким чином, укрупнений аналіз використання потужності в першому варіанті дозволяє орієнтувати підприємство на зовнішнє розміщення замовлень при дефіциті потужності і прийняти на себе замовлення при надлишках виробничих потужностей. Однак при дотриманні логістичних постановок цілей такий укрупнений аналіз потужності може бути рекомендований після проведення ABC-XYZ-аналізу.


6865828424378654.html
6865868484906451.html
    PR.RU™